- обхід
- [оубх’і/д]
обхо/ду, м. (на) обхо/д'і, мн. обхо/дие, обхо/д'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обхід
Смотреть что такое "обхід" в других словарях:
обхід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
обхід — хо/ду, ч. 1) Дія за знач. обходити 1 4). Робити обхід. •• В обхі/д а) обходячи, обминаючи що небудь стороною; б) (військ.) оточуючи з флангів. 2) Місце, яким можна обійти що небудь; кружний шлях … Український тлумачний словник
обхӯра — [آبخوره] 1. ҷои махсус барои обхӯрии чорпо 2. тиб. беморие, ки бар асари он дар бофтаҳои бадан об ҷамъ мешавад; истисқо … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
обхӯрӣ — [آبخوري] 1. шуғлу амали обшинос 2. илме, ки ба омӯзишу пажӯҳиши об машғул аст 3. ҷои обхӯрии чорпо, ҷои муайян дар канори рӯд ва кӯлҳо барои об хӯрондан ба чорпо … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
обхідний — [обх ідни/й] м. (на) дно/му/ д(‘)н і/м, мн. д(‘)н і/ … Орфоепічний словник української мови
обхідливий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
обхідливість — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
обхідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
обхідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
обхідно — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
обхідцями — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
